П`ятниця, 19.10.2018, 10:40

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД № 54

...
Музична хвилинка
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Музичний керівник

 

МУЗИКА ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ 
 

Музика - це „...найзначніший виховний засіб, бо ритм і гармонія найбільше проникають у глибину душі і найсильніше захоплюють її”. 
Платон. Античний філософ

 

Сучасна культура, заколихуючи дитину не колисковою піснею, а поліфонією телевізійних подразників, змушує психологів, педагогів та батьків шукати засоби оптимізації психосоматичного стану дитини, шляхи формування гармонійної та здорової особистості. 

Здоров’я дітей, його охорона, зміцнення та відновлення - 
одне з основних завдань педагогів дошкільного закладу. 

Не залишається осторонь і музичний керівник. Дієвим засобом подолання дитячих неврозів та формування у дітей позитивної програми життєдіяльності може стати музика. Вона здавна використовується як засіб впливу на фізіологічний та психологічний стан людини. 

Наші діти зараз дуже перенасичені інформацією. Спілкування з однолітками в садочку, дорослі розмови вдома, телевізор з постійною рекламою, комп’ютерні ігри – така поліфонія подразників закономірно обумовлює нервовість, неспокій дитини, погіршує продуктивність діяльності. Очевидно, що батькам, вихователям необхідно допомагати дитині підтримувати нормальний психосоматичний стан, домагатися узгодження, злагоди, співзвучності між різними психічними та фізіологічними станами дитини. Саме для цього ми впроваджуємо спеціальні музично-релаксаційні заняття. 

Основну роль тут відіграє звичайно інструментальна музика, яка не має додаткового навантаження словом, дуже позитивно впливає на гармонізацію психосоматичного стану дитини. Очевидно, що в цьому випадку виявляє себе сугестивний потенціал музики, про який говорили ще древні. Впливаючи на підсвідомість, на кожну клітину організму, на ритм серцебиття та дихання, звукові хвилі самі по собі заспокоюють чи збуджують дитину, гармонізують її настрій, тамують неспокій, активізують життєві сили. 

 

Релаксація під музику.

 

Іноді діти бувають дуже напружені фізично і емоційно – це призводить до роздратування та ірраціональної поведінки. Зняти таку напругу може допомогти прослуховування музики, проведення спеціальних гімнастичних вправи з повільними рухами, рівним і спокійним диханням. 

Використовується спеціально підібраний музичний супровід – ліричні твори, спокійні мелодії з плавним ритмічним малюнком, неголосним звучанням, з частотою ритму не більше 60 ударів за хвилину. 
(Й.С.Бах, П.І.Чайковський, А.Вівальді, Ф.Шуберт, Е.Гріг, К.Дебюссі, Р.Шуман) 

Окрім музики, добре заспокоюють і відновлюють внутрішню рівновагу різноманітні звуки природи. Для прослуховування добираються скомпоновані фрагменти записів, які викликають приємні асоціативні відчуття, відтворюючи у свідомості зорові, слухові, ароматичні образи природи – спів пташок в лісі, чайок, звуки морського прибою, голоси дельфінів. 

Такі релаксаційні заняття поєднуються з демонстрацією відповідного відеоряду, де приєднується кольоротерапія, що сприяє яскравішому відтворенню потрібного образу. 

 

Медитація під музику.

 

Важлива умова для цього виду роботи – урівноважений, спокійний емоційний стан педагога, затишна атмосфера, діти можуть навіть прилягти зручно під час цього виду роботи. На фоні спокійної, прозорої та радісної музики розповідається казкова оповідка, наприклад, про сонечко, промінець, хмаринку, про щось приємне. Діти розслабляються, слухають музику, відчувають себе персонажем казки. 

 

Музично-рефлекторне пробудження дітей 
після денного сну.

 

Пробудження дитини – процес індивідуальний і займає різний проміжок часу для дітей з різним типом нервової системи. Щоб пробудження було м’яким, добрим і бажаним, раджу використовувати відповідну музику: досить тиха, ніжна, легка, така, що обіцяє радість. 

Рекомендую використовувати десятихвилинну музичну композицію, яку тривалий час (1-2 місяці) не змінювати, оскільки у дітей виробляється рефлекс пробудження на певну музику. Проводити цей вид оздоровчої роботи можна щодня і вдома батькам , і в садочку вихователям. 

Почувши звучання звичної мелодії, малюки легше і ефективніше переходять від стану повного спокою та розслаблення до активної діяльності. 

 

Музичні фізкультурні хвилинки та 
спонтанний рух під музику

 

Рухи під ритмічну музику забезпечують дітям необхідну рухову активність, знімають фізичну і психічну напругу й активізують інтелектуальну діяльність. Використовуються дитячі пісні, музику з балету П.І.Чайковського «Лебедине озеро», «Політ джмеля», «Шехерезада», М.Римського-Корсакова. 
 

Звертається увага на дихання дітей. Використовуються вправи валеокорекції - вправи для язика, очей. Це також дає організму емоційний, оздоровчий заряд. Використовуються також вправи дихальної артпедагогіки, адже правильне дихання є найважливішим чинником довгого й здорового життя. 

 

Етюди психогімнастики

 

Мета цього виду роботи – зберігати психічне здоров’я дитини або здійснювати за допомогою музики корекцію її психоемоційних порушень. 

Приклад варіантів етюдів: 

  • «Нова лялька» П.І.Чайковський – етюд на вираження радості. Дівчинці подарували нову ляльку. Вона весела, танцює, кружляє, стрибає, грається лялькою. 
  • «Жарт» Й.С.Бах - приємне здивування, радість, якийсь сюрприз чи фокус. 
  • Гра «Подарунок »: направлена на зміцнення фізичного здоров’я дітей, поліпшення духовного та емоційного стану. Дітям пропонується обрати серед карток з зображеннями різноманітних ситуацій ті, які їх зацікавили. До кожної картки звучить відповідна за характером музика: злість – «Баба Яга» П.І.Чайковського; добро – уривок з балету «Попелюшка» ; жалість – В.А.Моцарт «Лакрімоззо» і т.д. В процесі обговорення характеру музики, ситуації що зображена на картці дитина вчиться любові до себе, до інших людей, до життя. 
     

Вокалотерапія - лікування співом.

 

Корисний будь-який спів, не тільки під час музичних занять а й на прогулянці, під час гри. Розвивається дихання дітей, під час розспівування звуків знімаються деякі хворобливі стани. Так, наприклад, проспівування 3-5 хвилин звуків: «ч» - покращує дихання, «з» - полегшує біль у горлі, «н» - допомагає зняти зубний біль, «е» та «і» поліпшують роботу головного мозку, «ж» - сприяє швидкому одужанню від кашлю. 

Виконання пісень сприяє психологічному розвантаженню дітей, заряду позитивних емоцій. Особлива увага приділяється українській народній пісні, яка має великий психотерапевтичний ефект – заспокоєння, введення у світ гармонії та злагоди, радість.

 

Бестінг

 

Вправи та ігри для стабілізації психічного стану. Бестінг – це розділ заняття, коли діти стають у коло і по черзі висловлюють свої мрії, побажання, підтримують друзів. Для таких ігор розучуються спеціальні оптимістичні поспівки. Проводяться вони з метою підвищення самооцінки дітей, впевненості у собі, утвердженні в колективі та суспільстві. 

 

Роль музично пальчикових ігор

 

Спеціальними дослідженнями доведена залежність розвитку активного мовлення малюків від розвитку дрібних м’язів пальців рук. Усі вчені, які вивчали діяльність дитячого мозку, становлення мовлення, психіку дітей, визначали значний стимулюючий вплив функцій рук. Взаємозв’язок музики, розвитку мовленнєвих навичок, дрібної моторики підтверджений дослідженнями вчених І.Павлов, А.Лурія. 

Отже такі ігри поліпшують просторову координацію, сприяють вихованню швидкості реакції на словесну інструкцію, розвивають темпо-ритм мовлення, надають відомості про об’єкти навколишнього світу, поповнюють словниковий запас, розвивають пам'ять, музичні здібності, дихання. 

Тобто пальці допомагають дитині скоріше навчитися говорити, всебічно розвиватися. Саме тому я вважаю доцільним на музичних заняттях приділяти увагу і використовувати музично-пальчикові ігри. 

При виконанні нескладних рухів пальцями, кистями рук, поданих в ігровій формі та в супроводженні музики чи пісеньки у дітей покращується рухова та зорова пам'ять, увага, спритність. Також активується уява, артистизм, укріплюється дихання, розвивається артикуляційна моторика. Музичний супровід до вправ впливає на емоційний стан дитини. Вони вчаться змінювати характер рухів в залежності від характеру музики. Ігри та вправи, які поєднані з співом, рухами під музику, є найкращим засобом всебічного розвитку дитини, що в свою чергу, є підґрунтям для розвитку мовлення і підготовки дітей до школи. 

Звернувшись до народних традицій, ми помічаємо що вже тоді мами, бабусі гралися з дітьми в такі пальчикові ігри – «Сорока-ворона», «Лади-ладусі»,  «Гуси», «Зайчик» та інші. Тож ігри з пальчиками у супроводі пісень або римованих текстів є для нас народними і традиційними.

 

Підготувала  Шевченко Ю.О.

 

 

Музично-оздоровча робота. Актуалізація проблеми та технологія реалізації

 

Актуалізація проблеми

 

Спосіб життя людини не складається сам по собі в залежності від обставин, а формується протягом життя цілеспрямовано і постійно з перших днів народження. Базовий компонент освыти орієнтує педагога на виховання не стільки «дитини знання», скільки «дитини буття» - вмілої, самостійної, свідомої, життєво компетентної. Тому соціально-побутовий напрямок стає приорітетним у дошкільному періоді життя дитини.

Привчаючи дітей до певного режиму, до виконання гігієнічних вимог, ми створюємо у них корисні для організму навички і тим самим зберігаємо їх здоров'я. Здоровий спосіб життя - соціальне поняття, що характеризує:

а) ступінь реалізації потенціалу конкретного суспільства (індивіда, соціальної групи) у забезпеченні здоров'я;

б) ступінь соціального благополуччя як єдності рівня і якості життя;

в) ступінь ефективності функціонування соціальної організації в її віднесення до цінності здоров'я.

 

У більш широкому сенсі ідея здоров'язбереження являє собою концепцію соціальної політики, засновану на визнанні високої соціальної значимості здоров'я, відповідальності за його збереження з боку держави, індивіда, соціальної групи і суспільства в цілому і стверджує необхідність прийняття конкретних заходів і дій, спрямованих на створення безпечного і сприятливого середовища проживання. Тому на державному рівні у 2008 році Міністерством освіти і науки України було затверджено Базову програму розвитку дитини "Я у Світі", яка спрямована на формування гармонійно розвиненої особистості, забезпечення повноцінного прожиття дошкільного дитинства. Першочерговим стає наповнення життєдіяльності дітей цікавим змістом впродовж всього дня у всіх видах діяльності. Вона запрошує Дитину до реального світу, світу внутрішнього, суспільного, природного, гармонійного.

 

Актуалізація проблематики здоров'язбережувальної компетентності пов'язана:

  • із зростанням і зміною характеру навантажень, які відчуває людина, її біологічна природа у зв'язку з ускладненням суспільного життя, зміною її ритму, різким зростанням міжособистісних контактів, які провокують негативні зрушення в стані здоров'я, призводять до зміни характеру захворювань і переважанню в їх числі "хвороб цивілізації" - серцево-судинних і онкологічних;
  •  із стурбованістю держави і громадян з приводу стану здоров'я та збільшення ризиків - техногенного, екологічного, психологічного, політичного та воєнного характеру;
  • з визнанням міждисциплінарного статусу зазначених проблем і критикою в зв'язку з цим традиційно домінуючої біомедичної парадигми мислення з боку соціології, психології, соціальної антропології та інших наук, пов'язаних з людинознавством.

На сьогодні обґрунтовану тривогу в Україні викликає стан здоров'я дітей і підлітків, дорослого населення, тривалість життя чоловіків і жінок. Дані свідчать про те, що за останні 5 років рівень первинної захворюваності зріс в країні на 12%, а загальної захворюваності - на 15%, близько 90% дітей шкільного віку мають відхилення в стані фізичного і психічного здоров'я. Погіршення стану здоров'я відбувається на фоні низької рухової активності дітей і дорослих, поширеність гіподинамії серед дитячого та дорослого населення досягла 78%. Тому соціальне замовлення на здоров'я та здоровий спосіб життя (ЗСЖ) адресований, в першу чергу, інституту сім'ї, працівникам дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, середніх і вищих навчальних закладів, працівникам фізичної культури, дозвіллєвих закладів та ін. Саме музично-оздоровчий напрямок, як складова фізичного напрямку, в загальноосвітніх закладах покликані формувати у дитини грамотне ставлення до себе, свого тіла і потреби в зміцненні здоров'я. Сучасна система освіти являє собою культурний простір, спрямований на розвиток здоров’язбережувальної компетентності підростаючого покоління. 
Тому при вирішенні багатогранних завдань, пов'язаних з формуванням культури здоров'я особистості на різних етапах вікового розвитку, є доцільним звернутися до освітньої системи музично-оздоровчої діяльності в рамках якої можна вирішувати різноманітні завдання розвитку дітей в аспекті залучення їх до здорового способу життя, формування мотивації здоров'я, навчання навичкам оздоровчої діяльності. 

 

Технологія реалізації системи музично-оздоровчої роботи в ДНЗ

 

В основі оздоровчих комплексних заходів лежить уявлення про здорову дитину, що розуміється як ідеальний еталон і практично досяжна норма дитячого розвитку. Здорова дитина розглядається як цілісний організм. Оздоровлення трактується не як сукупність лікувально-профілактичних заходів, а як форма розвитку, розширення психофізіологічних можливостей дітей. Ключовим, системоутворюючим засобом оздоровчо-розвиваючої роботи з дітьми є індивідуально-диференційований підхід. 

В організацію здоров'язберігаючого середовища в ДНЗ входять:

  • визначення показників фізичного розвитку, рухової підготовленості, об'єктивних і суб'єктивних критеріїв здоров'я методами діагностик;
  • вивчення передового досвіду з оздоровлення дітей, відбір та впровадження ефективних технологій і методик;
  • систематичне підвищення кваліфікації фахівців;
  • пропаганда здоров'язбережувальних технологій і методів оздоровлення в колективі дітей, батьків, співробітників дитячого саду. 

 

У модель взаємодії музичного керівника, фахівців ДНЗ та батьків входять:

  • соціальна профілактика, створення умов оздоровчо-розвивального середовища, наочна пропаганда, консультативний діалог, діагностика, бесіди, анкети, безпосереднє спостереження, корекція, поради та рекомендації, спеціальні заняття з дітьми;
  • практичні заняття, тренінги, ігри та інше.

 

Підготували:  Шевченко Ю.О., Корецька Н.М.